У олійному живописі білила використовуються більше і частіше за інших фарбі. Можливо у Вас виникало здивування при виборі білила, адже вони бувають цинкові і титанові.
«Ну і що, яка різниця, головне, щоб біла фарба була білою», можливо подумаєте Ви. Але як завжди є нюанси, про які знають художники. Після прочитання цієї статті у Вас сподіваюся не буде питань які білила краще, цинкові або титанові.
Навіть якщо Ви вперше в художньому магазині вибираєте білила, то повинні знати відповідь на запитання консультанта: «білила цинкові або титанові». Ваш вибір білої фарби подарує Вам задоволення від живопису, але також може «нагородити розчаруванням.»
Відео “які білила краще цинкові або титанові” (російською мовою)
Давайте розберемося які білила краще цинкові або титанові:
Цинкові білила вибирати чи ні?
На сьогодні менш затребувані серед (любителів) художників. Так як досвідчений художник знає особливі функції цинкових білил і вміло їх використовує.
Цинкові білила своєю назвою говорять нам про склад, а саме про те, що для білила використовується окис цинку. Популярність свою ці білила отримали в 1840 році, саме тоді отримали з цинку фарбу яка могла добре конкурувати зі свинцевими білилами.
Плюси цинкових білил:
- мають найхолодніший білий кольор, мають злегка блакитний відтінок.
- низька токсичність білил;
- стійкість до сірководню;
- стійкість до світла.
До мінусів цинкових білил в живописі можна віднести:
- схильність до розтріскування фарби;
- довго сохне і тим самим може затримувати висихання інших фарб;
- слабка здатність вкривних властивостей цинкових білил, про це говорять на половину зафарбовані квадратики на тюбику про які можна прочитати в статті «як вибрати кращі олійні фарби для живопису». Не впевнений, що слабкі вкривні властивість можуть бути мінусом, але саме, тому багато хто відмовляється від цинкових білил і віддають перевагу титановим.
Титанові білила, за чи проти?
Історія титанових білил почалася не так давно (у порівнянні зі свинцевими і цинковими), в 1908 році в США і Норвегії запропонували робити білила з оксиду титану, а в маси титанові білила пішли в 20-х року. З тих пір ці білила набирають популярності в усьому світі.
Зазначу плюси титанових білил:
- вкривні властивості титанових білил займає лідируючі позиції серед інших пігментів білого;
- високі характеристики відбивання світла (97,2%);
- низька токсичність;
- стійкі до впливу сірководню;
- сохнуть швидше за цинкові;
Мінуси титанових білил:
- гірше підходять для лесування в живописі
- вважається що титановий діоксид гірше взаємодіє з олією.
- з олією титанові білила можуть жовтіти з часом.
Розповівши про титанові і цинкові білила, напевно, варто так само сказати про свинцеві.
Свинцеві білила
найстаріші (їх отримували ще в давнину), старі майстри писали свої твори використовуючи саме свинцеві білила. У той час, здавалося б, немає нічого кращого… але! Токсичність свинцевих білил настільки велика, що 1923 році була підписана «Конвенція про заборону свинцевих білил в малярній справі», де правда обумовлено, що ці обмеження не відносяться до художнього розпису.
Деякі художники і зараз вважають їх найкращими, а більшість відмовляються від них. Як мені відомо на території СНД їх виробництво заборонено. У магазинах можна знайти свинцеві білила іноземних виробників де як стверджують частка свинцю дуже дозована. Багато арт-магазини їх просто не закуповують, від того і знайти свинцеві білила складно.
Підсумовуючи все вищезазначене: хороші білила і титанові, і цинкові, у них різняться властивості, які можна вміло використовувати в своїх роботах. Для лесування краще вибрати цинкові білила, а ось для товстих шарив фарби кращим помічником будуть білила титанові. Більш холодний відтінок у цинкових, а ось відбивання світла у титанових.
Вибирайте фарбу білого кольору, ту яка дозволить максимально легко і красиво створити Ваш шедевр.
